Верховний Суд у справах “Місто Банку” та “Конкорду” продемонстрував протилежні підходи, застосовуючи однакові норми закону.
Екссуддя Олександр Ситников зазначив, що судді відступили від власної практики.
Рішення Верховного Суду у справах “Місто Банку” та “Конкорду”, які перебувають у процесі ліквідації, продемонстрували протилежні підходи до застосування однакових норм закону. Якщо у випадку з “Місто Банком” судді розглянули справу по суті та відмовили акціонерам у задоволенні позову, то за два дні у справі “Конкорду” провадження закрили, навіть не вдаючись до розгляду. Суддя у відставці Олександр Ситников у коментарі “Український Експерт” зазначив, що таким чином судді відступили від власної практики.
Контекст
28 липня 2025 року Верховний Суд у письмовому провадженні розглянув справу “Місто Банку” та став на бік НБУ і ФГВФО, водночас визнавши, що позов акціонерів відповідав вимогам ст. 266-1 Кодексу адміністративного судочинства. Через два дні, 30 липня, та колегія суддів у аналогічномукейсі “Конкорду” без оцінки справи по суті дійшла протилежного висновку – позов акціонерів банку не відповідає вимогам ст. 266-1 КАС. В обох справах застосовувалася одна й таж норма права, проте її тлумачення виявилося діаметрально різним. У випадку “Конкорду” суд заявив, що задоволення позову не відновить прав акціонера і суперечить закону, фактично позбавивши його права на розгляд у будь-якому суді, у випадку ж “Місто Банку” суд вважав позов таким, що відповідає вимогам закону. При тому, що у обох випадках акціонери банків, що перебувають у процесі ліквідації вимагали скасування рішень Національного банку про виведення фінустанов з ринку.
Варто зауважити, що у розгляді обох справ брав участь один і той самий суддя – Семен Стеценко. У справі “Конкорду”, яка розглядалась після справи “Місто Банку” він ще й був суддею-доповідачем.
На думку співзасновниці АТ “АКБ “Конкорд” Олени Сосєдки, така непослідовність та ігнорування власної практики Верховного Суду свідчать про упередженість колегії.
Деталі
За словами судді у відставці Олександра Ситникова, рішення у цих двох справах мають різний характер. Але у справі “Конкорду”, яка розглядалася на два дні пізніше судді відступили від своєї практики. Кейс “Місто Банку” був розглянутий по суті і акціонерам відмовили у задоволенні вимог, а рішення судів попередніх інстанцій скасували. У ситуації ж з “Конкордом” судді навіть не розглядали справу по суті, а відразу закрили провадження, застосувавши норми спеціального законодавства. Разом з тим, за словами судді у відставці, немає такої підстави для закриття провадження по справі в Кодексі адміністративного судочинства за якою закрили провадження по кейсу “Конкорду”.
Можливо, в першому випадку Верховний суд і не звернув уваги на вказані обставини, тому така ситуація. Дивно те, що воно було винесене різними колегіями, однак в цих колегіях був один і той же суддя. І суддя, який приймав рішення по “Місто Банку” не висловив окремої думки, підписуючи рішення. А коли він вже був доповідачем по своїй справі, він застосував зовсім іншу правову позицію
Суддя у відставці зазначив, що таке різночитання законодавчих норм у практиці Верховного Суду спостерігається вже тривалий час.
Дійсно вони постановили зовсім протилежні рішення
Водночас суддя у відставці звернув увагу на те, що держава, починаючи з 2019 року, намагається обмежити акціонерам банків доступ до правосуддя. Зокрема, був змінений порядок доказування, а також обмежила можливість звернення до суду.
До речі, цікаво те, що у справі “Конкорд”, там (у рішенні ВС – ред.) ще і в якості джерела права вказується директива Європейського Союзу. І тут під питанням ще у нас, ми тільки асоційовані члени Європейського Союзу, тому директиви на нас не розповсюджуються в повному обсязі. Тут ще і є порушення, будемо казати, норм про соціальне право і щодо роботи і законності застосування директив. Тобто, в принципі, я би сказав так, що непослідовність в діях Верховного Суду є, і це очевидна непослідовність
Загалом, на думку судді у відставці, різночитання правових норм не сприяють єдності судової практики, тому крапку у таких ситуаціях повинна поставити Велика Палата Верховного Суду. “Тому що два рівноцінних рішення існують зараз. І тому у судді є питання, як мені в наступному разі поступити: розглянути по суті справу, чи закрити, як закрили у другому випадку (банку “Конкорд” – ред.). Два рівнозначні рішення. Якщо, наприклад, Стеценко, доповідач, відправив би свою справу до палати, або написав би окрему думку в тому рішенні, то послідовність його дій була б більш чітка”, – резюмував Ситников.
Додамо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
